Іноді доля дарує мені
щастям і радістю сповнені дні.
Їх у моєму житті небагато.
Я у ці дні можу вірші писати,
можу сміятись, радіти, співати.
Вдячний я долі за те, що до хати
спокій приходить. І я розумію –
все це реальність тепер, а не мрія.
Доле моя, ти даруєш мені
спокою, сміху та радості дні.
Вічно тобі буду вдячний за це я!
Дні ці для мене ж бо, мов панацея –
звільнюють душу від зла й негараздів…
Вдячний я долі за миті прекрасні.
І з нетерпінням чекаю на дні ці,
наче у спеку на воду з криниці.